Дорогі Парохіяни,

Грудень 2010

"Час нашого спасіння вже настав. Готуйся вертепе, бо Діва надходить, щоб родити".

День Навечір'я Різдва це вершок святкового приготування до Різдва Христового. Це день чування, молитви й посту. В цей день має завітати гість з неба, тож треба на його прихід гідно приготовитися. Звідси пливе той глибоко святковий і духовний настрій у родині. Наші предки високо цінили і ревно зберігали піст цього дня аж до появи вечірньої зірки. Крім посту наші предки від найдавніших часів до празника Христового Різдва приготовлялися сповідю і св. Причастям.

Найбіл ьше і найглибше таїнство христи янської віри це таїнство Воплочення Божого Сина. Предвічний Бог стає малою дитиною і не перестає бути Богом. "Бог предвічний народився" – співаємо в нашій колядці. Христове Різдво це колиска нашої віри. І тільки віра в силі це незглибиме таїнство в покорі прийняти і зрозуміти. Св. Отці нашої Східньої Церкви сприйняли таїнство Воплочення Божого Сина з глибокою вірою і великою покорою. Захоплені цим таїнством, вони мають тільки слова подиву для предивної Божої любові, для жертви, смирення й убозтва новонародженого Месії і Спасителя. Наші різдвяні богослуження повні радісн их і веселих тонів. На вечірні на литії співаємо: "Сьогодні веселяться ангели на небі і радіють люди на землі, іграє все створіння, бо народився у Вифлеємі Спаситель Господь, і вся злоба ідолська зникла, і царює Христос на віки".

Ми Вам складаємо щиру подяку за Вашу підтримку і співпрацю впродовж минулого року. Нехай мир і благословення Божого Дитятка буде з Вами назавжди.

Христос Родився! Славім Його!

Різдв'яна Сповідь – відвідуючий отець буде сповідати в Неділю 12 Грудня, 2010 підчас Служби Божої.

Різдв'яний Порядок Богослужень

П'ятниця 24 Грудня, 2010 – Навечір'я Різдва Христового (Святвечір) – піст і стримання від м'яса .
3:00 поп. – Божествянна Літургія Василія Великого

Субота 25 Грудня, 2010 – Різдво Господа Нашого Ісуса Христа
9:00 рано. – Велике Повечір'я з Литією (З нами Бог)
9:30 рано – Божественна Літургія (Мировання)

Неділя 26 Грудня, 2010 – Неділя по Різдві і Собор Пресвятої Богородиці
9:00 & 10 :30 рано – Божественна Літургія

Понеділок 27 Грудня, 2010 –Первомученика й архидиякона Стефана
9:00 рано – Божественна Літургія ( Символіка Свят-вечірньої проскомидії )

БОЖА ПРИРОДА

Зоря (зірка) – Провідниця, совість людини. Хвостата комета (зоря) привела пастухів на місце, де було Дитя. Кожний чоловік на землі, так як Три Царі, покликаний йти за голосом своєї совісти, як в щоденних, так і життєвих справах. Наша зоря – християнське покликання. Зоря – символ вічності, очей Бога, думок. Вифлиємська зоря провістила народження Ісуса Христа. Зірка є незмінним атрибутом всіх колядників.

"На небі зірка ясна засяла , і любим світлом сіяє, хвиля спасення нам завітала , Бог в Вифлеємі рождаєсь..."

Вітер – Це подих Святого Духа, який в день П’ятдесятниці зійшов своєю силою на Апостолів, надав їм силу і відвагу до кінця увірувати, говорити іншим про це і жити цією вірою. Оскільки людина народилася завдяки Божому промислу, то лише за Його велінням і опираючись на Його силі може розвинутися до своєї справжньої величі. Це сила Святого Духа. Перед Хрещенням нового християнина, ієрей дмухає на нього тричі, просячи Господа, щоб вигнав "з нього всякого лукавого і нечистивого духа, що скрився і гніздиться в серці його". Дихання Бога пов’язано із створенням світу. Вітер теж вказує на присутність Божого духа між людьми.

БОЖА РОДИНA

Родина – Ісус Христос прийшов на світ, щоб жити в родині. Родина – це Божа установа для гідного народження і розвитку людини впродовж цілого свого життя на землі. Кожна людина має повне право жити в повноцінній рідній сталій родині. Родина – це Церквою благословенні тривкі й глибокі відносини між батьком і матірю та їхніми дітьми, які виростають виключно з взаємної любові, коли одні одних спомагають в бідах і терпіннях, спільно користають із радостей – ідучи по стежках, запропонованих Богом кожній людині для її розквіту і обожнення.

Ворота – Ісус говорить в Євангелії від Івана (10: 9): "Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться". Входить через двері той, що не боїться. Злодій не входить через двері. Людина зможе спастися тільки за вдяки Ісусові, народженому у Вифлеємі. Церква отримала від Ісуса Христа ключі до двер е й Царства Н ебесного (Матей 16: 19). Двері можуть виявитися закритими для тих, що не уважні до Божих справ (Матей 25: 10-11), які не входять в глибину традицій. Продовження буде...

( Символіка Свят-вечірньої проскомидії )

БОЖА РОДИНА продовження...

Поріг – " виступає символом початку і закінчення дому. Коли помирає людина, то до порога торкаються домовиною при винесенні небіжчика з хати. Це символізує прощання із домашнім вогнищем " . "Без Бога, ані до порога!". Божий закон є вищий ніж всяке людське, навіть державне законодавство. Переступити поріг теж значить вибрати новий шлях, прийняти доленосне рішення. Поріг – це кордон між звичайним і святим. Поріг – це підготовка до входження через двері.

Стіл – Христос зібрав своїх Апостолів на Тайну Вечерю довкруги стола. Стіл – це символ єдності спільноти , розуміння один одного, вміння слухати другу особу, спроможність ділитися отриманими від Бога дарами. Стіл у храмі називається престол, і є місцем, де продовжується єднання Божого народу із Ісусом через участь в пирі – Святій Євхаристії (Причасті). В родинному домі стіл – це символ зустрічі поколінь, символ передачі основних вартостей і традицій, символ спільної молитви родини при трапезі. Стіл – це також місце, де спочиває новонароджене дитя. Стіл Тайної Вечері, стіл у храмі – престол, стіл родинний – всі вони мають як головного і найважливішого гостя – Ісуса Христа. Так само є із Свят-Вечірнім столом, щоб він міг так назватися, тут гостем повинен бути сам Ісус. (Тому на святково накритий обрусом стіл кладуть корочун (калач) у сіні, на згадку про те, як Христос – хліб життя лежав у яслах).

"Накривайте столи, та все килимами, радуйся земле! Кладіть паляниці З ярої пшениці, радуйся земле, Син Божий народився ! "

Покуть – особливе домашнє місце молитви, що знаменується іконами Христа чи Богородиці. Цим самим покуть стає місцем, яке унаочнює присутність Бога в родинному домі, від Я кого залежить як початок так і кінець кожної справи. Почесних гостей, молодят та їх хрещених батьків вшановують на намоленому місці. Коли ж помирає людина, її теж кладуть на покут т і головою до ікон. Оскільки Свят-Вечір це великий молитовний пир, то він обов’язк ово розпочинається запаленням ла мпадки (свічки) перед іконами покуття, спільною молитвою всіх членів родини за живих і померлих, за присутніх і відсутніх.

"Підлили в лампаду масла, щоб лампада не погасла, Щоб світила чиста, Ясна та на ясла." ( Олекса Стефанович)

Продовження буде...